Боротьба з мишоподібнми гризунами на сільськогосподарських культурах
altЗначне місце серед всього розмаїття шкідників займають мишоподібні гризуни. Як і всі решта представників тваринного світу, мишоподібні гризуни, відіграють важливу роль у природних екологічних системах. Найбільшої шкоди наносять мишоподібні гризуни сільськогосподарській галузі, завдають значних збитків аграрному виробництву та є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин. Шкоди в особливо великих масштабах завдають гризуни у кліматичних зонах із підвищеною температурою повітря. До них належать шкідники класу ссавців з родин мишей та хом’якоподібних. На території Пустомитівського району Львівської області поширено 3 види мишей –хатня  "повсюдно", поширена в усіх природних зонах, заселяє зерносховища, продовольчі склади, різні господарські та жилі приміщення, а також поля, городи, лісосмуги,  лісова   зустрічається в лісах, лісосмугах, чагарниках, на полях   і  миші польова  полівка, водяна полівка. Полівок існує безліч видів в залежності від географії проживання. Проте не потрібно полівок плутати з мишами. 
Це зовсім інша тварина, хоча зовні вони і схожі. Полівки ближче до лемінгів або ондатри. Майже повсюдно мешкає польова миша полівка за винятком є північні регіони,  має досить довгий хвіст, вкритий лусками з рідкими волосками. Шкурка полівки має рудувато-бурий відтінок, а на черевці переважає білий колір. Як правило, уздовж хребта проходить темна смуга. З високою травою на ділянці, миші  вибирають місця . Влітку вони в’ють гнізда в траві і чагарнику і вирощують потомство. Взимку гризуни перебираються в будинки, де зможуть перезимувати в теплі. Польова миша дуже обережна і стрімка, як тільки вона відчуває небезпеку – блискавично ховається в укриття. Тим більше що цей вид веде нічний спосіб життя – вдень тварини відпочивають, а вночі проявляють активність. Полівки не впадають в сплячку у зимовий період, тому в пошуках їжі відправляються в людське житло або обгризають кору на нижній частині дерев і чагарників.                                                                                                                                                 
одяна полівка.
Притуплена морда, короткий хвіст, до половини тіла, та не такі стирчаті, як у мишей вуха  можна спутати з сірим щуром, але у водяного сірого щура довгий і не особливо симпатичний хвіст, тоді як хвіст водяної полівки з першого погляду зовсім не помітний,  короткий, живе біля джерел води — біля рік, озер і ставків. Під час повноводдя водяна полівка покидає ріку, вважає за краще  жити  на луках і городах. Основна їжа цих тварин – зелені частини та коріння рослин, які ростуть по берегах водойм. Завдає значної шкоди садам, та молодим насадженням. Вона обгризає кору саджанців і знищує кореневу систему, яку перегризає біля кореневої шийки. На картопляних полях восени полівка виносить бульби з-під кущів.. На присутність водяної полівки (зустрічається у нас на присадибних ділянках) вказують погризені залишки стебел і кореневищ, діаметр нір понад 5 см. Викиди землі з нір водяної полівки дуже схожі на кротовини, але, на відміну від них, не тягнуться рівним рядочком, а розподілені по площі нерівномірно, форма у них не конічна (як у крота), а приплюснута.   Серед полівок най­більш поширені  сіра  "звичайна". Невелике сіре звірятко з коротким хвостом і притупленою мордочкою живе на луках, заплавах річок,  в полях, і уникає лісів завдаючи шкоди сільському господарству. Звичайна полівка риє неглибокі нори, які мають два-три виходи на поверхню та безліч розгалужень. На глибині біля півметра знаходиться гніздова камера, вистелена сухими травниками. Крім того, у сірої полівки малята стають статевозрілими вже через 16–22 дні  після народження. Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду,  сіра  полівка  зиму­є  у скиртах соломи й сіна  розмножується протягом теплого періоду   і взимку.  Одна самка може да­вати до 88  особин на рік.  За наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг, полівки в полях розмножуються і взимку під снігом. Якщо земля вкривається снігом, то полівки роблять ходи під ним, не виходячи на поверхню.  Під снігом живляться сходами озимих зернових. За сприятливих умов миші розмножуються масово. У полі вони риють неглибокі (30-40 см) нори, восени можуть мігрувати та заселяти скирти соломи, різні будівлі, льохи, комори. У садах, багаторічних насадженнях та неорних землях обліковують 2-3 кол/га, на посівах озимого ріпаку, озимих зернових культур розпочалося активне переселення мишоподібних гризунів із місць резервації. На сьогодні середня чисельність становить 1-3 кол /га. Небезпека пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігається. Збереження сходів озимих зернових та ріпаку треба провести своєчасне обстеження с/г культур на виявлення та знешкодження  мишоподібних гризунів. Природно-кліматичні умови або природні фактори сприяють регулюванню чисельності мишоподібних  гризунів. Мишоподібні гризуни з настанням холодного періоду збільшують шкодочинність. Ранні морози та відсутність снігового покриву,ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричиняють загибель мишоподібних гризунів. Та незважаючи на ці обставини, щільність та шкодочинність  мишей та полівок на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими.                                              ПОРАДИ ФАХІВЦЯ:  Захист посівів озимих с/г культур,   багаторічних трав від мишоподібних гризу­нів починають з осені за наявності 3-5 колоній,  навесні понад 5 коло­ній на гектарі. Щоб визначити потребу в обробках,  слід знати чисельні­сть мишей на кожному полі.  Для   цього підраховують    кількість  колоній   нір  на  визначеній  ділянці. Загалом заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні.                  Профілактичними заходами найважливіші є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка, за наявності на полі колоній полівок оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25-30 см. При цьому гине близько 70-75% гризунів. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок. Поряд із цим особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях.  Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. У разі  виявлення 3-5 жилих кол/га на полях обовязково , застосувати хімічні отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди  згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення…» до нього,  або біологічні не шкідливі для людей та тварин засоби: Біологічний  препарат  Бактороденцид.   Біологічні   препарати  надійно  захищають  урожай  та  безпечні  для  людей  і довкілля.  З осені сільгоспвиробникам слід постійно проводити обстеження посівів озимих культур та багаторічних трав з метою визначення початку їх заселення та контролю розвитку шкідників. Поріг шкодочинності 3 - 5 жилих колоній на 1 га посівів. Для захисту сільськогосподарських культур застосовують біологічні та хімічні препарати згідно офіційного видання «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення…»до нього. 
 
Державний фітосанітарний інспектор ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області К.І. Верещинська