Меморіальні знаки на честь ЗУНР встановили у селах Пустомитівського району
altaltСьогодні, 1 листопада, у День всіх святих, ми відзначаємо 100-річчя Листопадового повстання та вшановуємо пам’ять Українських Січових Стрільців і вояків УГА. З цієї нагоди у селах Пустомитівського району пройшли урочисті заходи.
Зокрема, відбулося урочисте встановлення та освячення інформаційно-меморіальних знаків «Відновлені імена Героїв», де, за даними обласного архіву, були поховані бійці УГА, а саме: с. Оброшино, с. Звенигород, с. Підберізці, с. Миклашів, с. Чорнушовичі, с. Раковець, с. Зубра, с. Давидів та с. Чишки Пустомитівського району.
altaltПредставники сільських громад вшанували пам’ять і помолилися за тих, хто віддав своє життя у боротьбі за незалежність України. Зокрема, урочистості з нагоди відкриття меморіальних знаків розпочиналися панахидою-реквієм, яку спільно відслужили представники Української Православної Церкви Київського патріархату та Української Греко-Католицької Церкви. У проповіді місцеве духовенство закликали вшанувати пам’ять героїв не тільки за допомогою меморіальних заходів та в публічному просторі, але й вкласти приклад їхніх служінь батьківщині у серця поколінь українців.
altaltОпісля, учасники художньої самодіяльності Народних домів урочисто клали квіти та запалювали лампадки до пам’ятників. Адже цього року ми розпочинаємо оновлення нашої історії, починаємо вшановувати події Української революції, які стали основою відновлення незалежності. Нам дуже важливо нагадати самим собі й світові, що наша незалежність є результатом столітньої боротьби, хоч ЗУНР проіснувала менше року, все ж стала яскравим свідченням рішучості українців на шляху до створення незалежної соборної України.
Завершувались урочистості хвилиною мовчання та спільним виконанням Гімну України.
Кожен з присутніх мав нагоду віддати шану тим, хто за Україну віддав найдорожче - життя.
 
altaltНагадаємо, після поразки Австро-Угорщини і Німеччини в Першій світовій війні почався розпад імперії. 7 жовтня 1918 року Регентська рада у Варшаві заявила про план відновлення незалежності Польщі, куди повинна була увійти і Галичина. Українська фракція на чолі з Євгеном Петрушевичем 18 жовтня створює у Львові Українську національну раду (УНС). Опорою Ради були українські національні частини армії Австро-Угорщини - полки січових стрільців.
У ніч на 1 листопада 1918 року частини січових стрільців проголосили владу УНР у Львові, Станіславі, Тернополі, Золочеві, Сокалі, Раві-Руській, Коломиї, Снятині і Печеніжині. Водночас у Львові почалося повстання поляків.