Мишоподібні гризуни - загроза с/г культурам
altНа території Пустомитівського району, складаються сприятливі умови для масового розмноження мишоподібних гризунів. Цьому сприяють як сприятливий клімат, так і хороша кормова база, особливо при тривалому збиранні зернових культур, соняшнику, цукрових буряків, кукурудзи, що супроводжується, як правило, великими втратами врожаю. Виробництву рослинницької, зокрема зернової продукції значних збитків завдають мишоподібні гризуни, представниками яких є миші, полівки, ховрахи та інші.                                                  
В останні роки найбільш поширеними є миші і полівки. Види мишей є – хатня, лісова, польова, жовтогорла, миша-крихітка. Всі вони живляться переважно насінням рослин.     
Переважно живляться полівки зеленим рослинним кормом, і якщо їдять лише зерно, швидко гинуть. Спільне життя у гнізді підтримує температуру тіла гризунів. Гніздо мишоподібні гризуни влаштовують у шарі грунту на глибині (20-30 см). В безсніжну зиму та влітку, гнізда заглиблюються, восени ж заселяються  в скирти соломи, різні будівлі, підвали, комори де і зимують. Одне  гніздо може мати підземні ходи до кількох десятків нір.                       
Економічними порогами шкодочинності є– 3-5 і більше колоній на 1 га посівів с/г культур. Самки протягом року дають від 3  до 7 і більше приплодів по 3–8 і більше малят у кожному. Кількість корму, що становить 25–40% їхньої маси, вони можуть з’їсти за добу, а молоді особини ще більше. За наявності 3-5 колоній на 1 га та несвоєчасному захисті посівів втрати врожаю зернових можуть становити 35-40% врожаю у садах можуть загинути дерева.
Значною мірою пошкоджують посіви зернових культур, соняшнику, зернобобових та багаторічних трав, значної шкоди завдають сінокосам і пасовищам та садам. Серед полівок найбільш поширені сіра (звичайна). Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду, а сіра – у скиртах і взимку. Селяться на посівах, на вигонах, перелогових землях, городах, у молодих насадках та садах. Шкоду у садах полівка  спричиняє  досить  суттєву:  гризе  кореневу  систему  плодових  насаджень. Узимку під снігом живляться сходами озимих зернових. Мишоподібні гризуни не лише завдають значних збитків сільськогосподарському господарсву, а є також переносниками багатьох хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин – лептоспірозу, псевдотуберкульозу, туляремії та ін.
Внаслідок глобальних порушень зв’зків у природних системах щільність та шкодочинність гризунів на с/г угіддях залишаються високими і тому треба завжди планувати проведення захисних заходів. 
ПОРАДИ ФАХІВЦЯ:  Заходи з контролю поділяють на профілактичні та винищувальні. Профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’нами на полях і в місцях  резервації гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне і без витрати збирання врожаю, своєчасна і якісна оранка. Все це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та приміщень, насамперед, необхідно забезпечити непроникливість у них гризунів, застосувати винищувальні заходи (хімічні та механічні)  і дотримуватись належного фітосанітарного стану.
За високої щільності гризунів на полях та в первинних резерваціях треба вжити винищувальних заходів, застосовуючи хімічні і біологічні засоби боротьби. 
Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року. Найкращою принадою для мишей, що живляться насінням рослин, є зерно пшениці;  для полівок узимку – лише зерно, проте влітку у спекотну погоду більш ефективними є соковиті рослинні принади. Ефективність зернової принади в боротьбі з полівками може бути дуже низькою, адже молоді полівки, що народжуються взимку, зерном не живляться і тому зернової принади уникають. У такому разі слід використовувати аміачну воду. Проти польової миші зернові отруєні принади неефективні, бо польова миша (і лише вона), поїдаючи зерно завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути. В таких випадках в зерновій принаді слід 10 – 15 % зерна замінювати на свіжу подрібнену моркву або буряк. Ефективним проти цього гризуна може бути також застосування аміачної води або мякі брикети. Нині  ж,  коли  землі  в  господарствах  району,  власників  земельних  часток   ( паїв ), городів  залишаються  незораними   й  до мишей  руки  не  доходять,  слід  чекати  зростання  чисельності  мишоподібних  гризунів. 
Для захисту сільськогосподарських культур застосовують біологічні та хімічні препарати згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення…» до нього.  Біологічні   препарати  надійно  захищають  урожай  та  безпечні  для  людей  і довкілля.  З осені сільгоспвиробникам слід постійно проводити обстеження посівів с/г культур та багаторічних трав з метою визначення початку їх заселення та контролю розвитку шкідників. Поріг шкодочинності 3 - 5 жилих колоній на 1 га посівів.    
При роботі з родентицидами та біопрепаратами використовуйте індивідуальні засоби захисту та дотримуйтеся правил особистої гігієни.
Використовуйте засоби захисту рослин придбані лише в офіційних дистриб’юторів.

Державний  фітосанітарний інспектор                                
Львівської області
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
К.І.Верещинська